Если ты одинок
И не знаешь покоя,
И советы не впрок –
Значит, время такое.
Значит, сор из избы
Выносить слишком рано,
На пороге судьбы –
Роли заднего плана,
Где приятель, грубя,
Говорит: «Будь, что будет!»,
Где не слышат тебя
Толстокожие люди.
Где надежд – никаких,
Кроме правды изгоя,
Кроме «дыр» городских
С полутенью отстоя…
Но в какой-то момент
Ты всё это оставил
Под аккомпанемент
Существующих правил.
И как тот пешеход,
Что в душе себя крестит,
Совершил переход
В неположенном месте,
Облизав карамель
Безрассудного мая.
Одиночества хмель
До конца познавая…
Словно знал наперёд
Все надрывы, обломы.
Словно чувствовал лёд
Гордых глаз незнакомых.
2014
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.